Український digital в умовах війни – 73% інтернет-маркетологів повернулися до роботи

Ми – невеличка команда з Білої Церкви, яка працює в сфері інтернет-маркетингу вже от пʼять років. Допомагаємо малому та середньому бізнесу з України рекламувати свої товари та послуги в Інтернеті.

Розпочали цей рік із кількома новими великими й цікавими проектами, на додачу до наших постійних клієнтів. Мали розписані задачі та плани по їх втіленню на кілька місяців вперед.

Все зупинилось 24-го лютого, всім клієнтам ми зупинили рекламу.
Я давно казав колегам, що хочу в таку відпустку, під час якої не прийматиму дзвінки від замовників чи нових клієнтів, й не перейматимусь за таски у ворксекшені. Хто ж знав, що подібний відпочинок трапиться таким чином.

Разом з тим, кожен з нас вільний час почав приділяти волонтерству – в коворкінгу "Добро", де наша агенція базується, зробили волонтерський штаб гуманітарної допомоги, то хтось допомагає там. Деякі колеги приєднались до ІТ-війська, хтось – допомагає медійно, створює сайти для ініціатив та проводить краундафтингові кампанії для збору коштів, зокрема для своїх же друзів, які пішли у військо захищати Україну.

Десь під кінець березня деякі клієнти вирішили спробувати працювати в тих умовах, які є, й ми почали відновлювати рекламні кампанії, адаптувавши їх трохи до реалій. Зараз ми маємо від сили відсотків 10 завантаження, і завжди готові брати нових клієнтів, допомагати їм відновлювати роботу бізнесу, за допомогою інтернет-реклами, чи проводити консультації.

Також розглядаємо варіант з реєстрацією на upwork, але все ж мовний барʼєр та незнання особливостей та нюансів закордонних ринків відіграють в цьому роль. Разом з тим, проходимо трохи курси по підвищенню кваліфікацій, підчитуємо літературу, до яких раніше все ніяк не доходили руки.

А так-то продовжуємо сплачувати податки в повному обсязі, донатимо в "Повернись живим", волонтеримо і віримо в наші Збройні Сили України.

Я лишився вдома, в Одесі. Дружину та доньку вдалося вивезти за кордон. Нині вони точно в безпеці. Мені від цього дуже спокійніше і я можу сфокусуватися на роботі та допомозі в тилу. Дуже сумую за сім'єю, але діти (моєї доньці майже 5 років) не повинні чути війну.

У роботі загалом суттєвих змін у мене не сталося. Але треба зазначити, що перші 2 тижні – все як у тумані. Єдиним важливим пунктом кожного дня було переконатися, що всі члени команди у безпеці та їхнім життям нічого не загрожує (у команді Inweb є співробітники з Харкова, Херсона, Бердянська). Важливо було з усіма встановити зв'язок і дізнатися, що все ок. Через 15 днів вдалося зібратися та почати допомагати економіці України – почати працювати.

Зараз Inweb працює. Половина нашої команди працює з різних країн Європи (Болгарія, Франція, Португалія, Німеччина та ін.), інша половина знаходиться у містах України, де немає активних бойових дій. Тому ми на зв'язку та онлайн. Наразі наше завдання — підтримувати економіку країни, бути надійним тилом ЗСУ. Ми працюємо та закликаємо бізнес пристосовуватися до поточних умов. У пандемію змогли і у війну зможемо.

З конкретних дій Inweb, можу назвати такі:
1. Ми запровадили антикризові ціни для поточних клієнтів (ті, що працювали з нами на момент 23.02.22). Ввели їм оплату частинами.
2. Розробили спецумови для українського бізнесу, який готовий адаптуватися та працювати. Даємо 10000 грн на рекламу в Google, безкоштовний SEO-аудит сайту та дисконт 40% на всі послуги агенції.
3. Активно вивчаємо способи виходу на ринки США та Європи: розвиваємо партнерку на Захід; виходимо на бізнеси через особисті контакти свої та співробітників; беремо участь у різних міжнародних IT-рейтингах.

Загалом, не стоїмо на місці. До речі, спеціалісти Inweb проаналізували понад 100 акаунтів Google Ads і помітили, що зараз гарний час підключати інструменти онлайн-маркетингу для компаній, які в строю — там і ціна кліка значно знизилася і рішення про покупку приймаються швидше. Детальніше можна почитати на блозі агенції.

Я би хотіла розказати про те, як працює наша компанія за умов війни.

Компанія MatchOffice — це продуктова компанія, яка займається комерційною нерухомістю. На нашому сайті орендодавці розміщують оголошення про здачу в оренду своїх приміщень, а орендарі, відповідно, приходять у пошуках того чи іншого приміщення. Компанія данська, в Україні офіс знаходиться у Львові.

Керівництво компанії почало готуватись до можливих військових дій ще у січні, коли з'явились новини, дані розвідки і у повітрі вже відчувалась напруга. Наш данський офіс був готовий підхопити всі сейлз процеси, деякі розробники, які працювали віддалено, мали план дій. Ми розглядали декілька варіантів розвитку подій і пропрацьовували, хто за що відповідатиме і які таски можна буде виконувати. Звичайно, що безпека і здоров'я стали пріоритетами номер один.

І от настало 24 лютого. Я прокинулась від дзвінка моєї мами, яка мешкала в Харкові, що почалась війна і вона сидить в автобусі до Львова.

Я зв'язалась з усією командою, ми мали загальний зідзвон у Скайпі. Звичайно, ми були розгублені, в шоці. З усіх боків йшли жахливі новини. Ми отримали лист від керівництва з подальшим планом дій. Я ненадовго випала із всіх чатів і процесів, бо я ніяк не могла додзвонитися до мами. Вже пізніше я дізналась, що не було зв'язку, що вони їхали повз Києва, були обстріли. За 37 годин вона дісталась Львова, а я повернулась до роботи.

Перший шок поступово пройшов, ми приступили до виконання нашого плану, в який аж ніяк не хотілось вірити до 24 числа.

Отже, що ми маєм зараз:

1. Щоденний зідзвон з командою. Раніше це був звичайний стендап, обговорення робочих тасків. Зараз це ще й психологічна підтримка один одного, спілкування.
   
2. Ми попереджаємо один одного і нашого офіс-менеджера, якщо змінюємо місцезнаходження.
   
3. Головний пріоритет: безпека, безпека рідних. Можна волонтерити в робочі години, якщо в цьому є потреба. Хлопці розвантажують автівки з гуманітарною допомогою, дівчата допомагають біженцям адаптуватись в місті, знайти житло, отримати речі.
   
4. Керівник нашої компанії Джейкоб є громадянином Данії. Завдяки своїм знайомим і бізнес-зв'язкам, в Данії швидко почала поширюватись інформація щодо подій в Україні. Він запросив кілька психологів, які проводять сесії тим, хто потребує психологічної допомоги.
   
5. Ті, хто хочуть виїхати в Данію, можуть це зробити. Багато людей з партнерів і клієнтів компанії запропонували свої домівки і офіси. Але більшість людей все ж таки лишились у Львові.
   
6. Змінився підхід до тасків. Сирени і знаходження у підвалі не трекаємо в Джиру :) Без проблем підхоплюєм таски один одного та розбиваєм великий таск на кілька маленьких, на той випадок, якщо не буде можливості закінчити вчасно.
   
7. Повертаємось до навчання. Раніше ми регулярно проводили в офісі зустрічі, воркшопи. Зараз перейшли із цим в онлайн.

Наші сайти охоплюють більшість країн Західної Європи, Скандинавські країни, Америку, Канаду та Туреччину. Тому потреби в нових ринках немає. Ще з початком епідемії коронавірусу, ми отримали сильні просадки по трафіку, сезонність замінилась на карантин або його відміну. Далі прийшли нові тренди: наприклад, класичний коворкінг перестав бути актуальним, йому на заміну прийшли, так звані, гнучкі офіси (flexible workspace). Тому зараз ми більше адаптуємось під країни, які зацікавлені в комерційній нерухомості. Слідкуємо за трендами, спілкуємось з орендодавцями, бо їм теж доводиться швидко адаптуватись до нових умов, пропонувати більше сервісів, знижки або гнучкі умови розрахунку.

Щодо того, чи важко було обрати лишитись чи поїхати? В кожного з команди були свої причини і мотивація. Я поїхала до Польщі, щоб вивезти маму, але планую повернутись до Львова. Мені не хотілось їхати від самого початку, хоча колись і були плани пожити за кордоном.

А ось, наприклад, дівчина з команди пише так:

"Труднощі в роботі були, коли ми на початку поїхали в Трускавець, там у нас із чоловіком був один ноут на двох. Мітинги в нас були в один і в той самий час, відповідно, ділилися і хтось один мав мітинг через телефон. Також один раз чоловік закрив без збереження мій документ з роботою і вся робота за день пропала( також був поганий інтернет і ми могли працювати або в коридорі або ішли в хол, де часто бігали і верещали діти – чужі (до верещання наших ми вже адаптувалися :) Потім чоловіку вислали ноутбук і стало трохи краще. Ще коли були тривоги по 5 годин вночі ми не висипалися і приходилося працювати з важкою головою, а деколи при можливості дрімати вдень. Повернулися у Львів, тут у нас більш налагоджені процеси, хороший інтернет і більше іграшок для дітей."

В цілому, компанія позитивно відноситься до будь-якого рішення, якщо це йде на користь людині, позитивно впливає на психічний стан.

Як висновок, можу сказати, що так, зміни відбулись, ми їх відчули, але разом із тим відчули єдність та підтримку.

Тримаємось, віримо в перемогу, в ЗСУ. Слава Україні!

Vymex — українська продуктова IT-компанія, яка розробляє екосистему сервісів для ефективного управління бізнесом, його ресурсами та процесами. Ми розповімо про те, чи були ми готові до таких обставин і як наша команда працює в умовах війни.

За кілька тижнів до 24 лютого керівники департаментів компанії провели стратегічну нараду щодо тривожної ситуації в країні. Ми передбачали вірогідність повномасштабного військового вторгнення росії в Україну, але оцінювали її лише у 5%. Результатом наради стала розроблена інструкція з декількома сценаріями розвитку подій в країні та діями команди в разі настання кожного з них.

У нашій команді 47 людей, більшість з яких обрала щоденно працювати в київському офісі, тому презентацію антикризової інструкції засновник та СЕО Руслан Юмагулов проводив офлайн. Такий формат, що важливо, допоміг передати команді емоційну складову – готовність до викликів, наявність конкретного плану дій, а значить і впевненість у завтрашньому дні.

Наявність плану дій у критичній ситуації дозволила швидко зібратись, та зрозуміти, що конкретно потрібно робити.

Першим пріоритетним питанням для співробітників була організація власної безпеки та своїх сімей у перший, найбільш стресовий момент.

Другим пунктом за інструкцією було вберегти документи, грошові та технічні фонди. Так, робочу техніку СЕО пакував в офісі разом з трьома колегами о восьмій ранку 24 лютого. Нашою інструкцією було передбачено, що ті із співробітників, хто несімейний, або повністю впевнений у безпеці своїх сімей (наприклад, вона за кордоном, або в західних областях України), приїдуть до офісу допомогти з операційними питаннями, після чого усі разом ми вирушимо на захід України на власному транспорті.

З ранку першого дня війни продовжувалась та не припиняється внутрішня комунікація з кожним працівником. Наша команда доволі невелика, а внутрішній дух підтримки та небайдужості завжди був пріоритетом у формуванні команди – тому ми швидко кооперуватись для допомоги тим, хто цього потребував, і для виїзду із небезпечних районів просто у робочому чаті.

Крім того, щотижня проводиться опитування команди щодо фізичного та емоційного стану співробітників, необхідної допомоги, тощо. Запити на будь-яку екстрену допомогу СЕО обробляє терміново.

В інструкції компанії співробітникам було запропоновано із настанням найпесимістичнішого сценарію виїхати з Києва до однієї із західних областей України. Проте, всі зрозуміли, що люди матимуть власні плани – хтось залишиться вдома в Києві, хтось обере інше місто з особистих причин, дехто піде до ЗСУ та тероборони.

Ужгород мав стати точкою збору. Ті з нас, хто вже прибув сюди, допомагали знайти житло в цьому та сусідніх містах для колег і їх сімей, які тільки вирушали на захід країни.

В безпечних місцях, наскільки це зараз можливо, на щастя, всі опинились доволі швидко.

Як перебудували ми роботу компанії? Перебудовувати, в повному значенні цього слова, не довелось. Найважливішим було відновити процес розробки та зберегти взятий до війни високий темп, адже реліз продукту, як і планували, ми випустимо у жовтні 2022 року.

При цьому, СЕО повідомив команду, що вона має стільки часу на відновлення сил, скільки знадобиться. Це рішення було прийнято заради збереження ментального здоров'я команди та, як наслідок, високої якості роботи після її відновлення.

Після другого тижня війни ми поновили операційні процеси – щотижневі онлайн наради по командах і проєктах. Деякі розробники почали працювати вже на п'ятий день повномасштабного вторгнення.

Щодо змін, нам довелось тимчасово скоротити зарплату команди, щоб втримати на плаву операційну діяльність якомога довший період – адже вона базується на отриманих інвестиціях, до релізу продукту компанія не отримує прибутку.

Про можливість настання такого рішення було оголошено на презентації антикризової інструкції ще до початку війни, вся команда цей крок підтримала.

Лояльність команди обумовлена, по-перше, внутрішньою культурою, духом та довірою. І, по-друге, вірою команди в успіх Vymex – адже більшість працівників має опціон на частку в стартапі. Кожен розуміє важливість і цінність своєї роботи та внеску до спільного проєкту. Кожен зацікавлений у розвитку компанії та зростанні її ринкової вартості.

Щодо інвесторів. Як і раніше, засновник залишається на зв'язку з інвесторами, звітування нікуди не поділось. Всі зараз в однаковій воєнній ситуації, ніхто не розірвав з нами стосунки.

У березні нових інвесторів ми не шукали. Головним завданням було відновити роботу команди. З квітня фокус на залучення інвестицій повертається.

Ми орієнтуємось на міжнародний ринок, зокрема ОАЕ та США, але чудово розуміємо, що в період післявоєнного відновлення економіки України продукт Vymex буде особливо корисним для наших підприємців. І тих, хто створює новий бізнес з нуля, і тих, хто його перезапускає. Зараз ми працюємо над тим, щоб для користувачів українського ринку забезпечити безкоштовне використання наших продуктів. Ймовірно, звернемось по допомогу до міжнародних донорів на фандрейзингових платформах – нам знадобляться кошти для покриття операційних технічних витрат.

Участь у кібервійськах та допомагаєте армії України. 1/3 зарплатного фонду всієї команди за лютий ми одностайно вирішили передати на підтримку ЗСУ та інших сил, що працюють на перемогу України. Рішення щодо створення внутрішнього фонду для допомоги Україні було прийнято в перші ж дні війни шляхом голосування в робочому Telegram чаті.

Гроші пішли на адресну допомогу воїнам – придбали за кордоном та відправили на передову військове спорядження, приціл нічного бачення, елементи екіпірування, тощо.

Крім того, розробники приєднались до ІТ армії України. Згодом деякі колеги написали власний софт, і зараз робота по задачах кібервійськ потребує значно менше часу, ніж у перші два тижні. Тепер цей процес автоматизовано, і він продовжує наносити збитки економіці ворога 24/7.

Завдяки Мінцифрі та Ілону Маску ми отримали доречну технічну допомогу – комплект Starlink, і маємо стабільний інтернет та можливість безперебійно продовжувати працювати у кібервійськах.

Ще частину грошей внутрішнього фонду ми витратили на оренду серверів для Denial-of-Service ключових російських пропагандистських ресурсів та компаній, а також маркетинг-активності, таргетовану рекламу на рф та білорусь для розповсюдження реальної інформації про війну в Україні.

І, звісно, кожен з нас, хто має можливість, займається волонтерством. Маркетологи та дизайнери працюють у різних містах на розподільчих складах з гуманітаркою, піарниця – на інформаційному фронті з міжнародними ЗМІ, офіс-менеджерка допомагає українським жінкам в Європі, розробники укріплюють стратегічні об'єкти в регіонах, тощо.

Якщо війна затягнеться, ми будемо продовжувати працювати над розробкою та розвитком продукту. Цілі на місяць та півроку, звісно, корегували. Проте стратегічні довгострокові цілі компанії залишаються без змін. Ми продовжуємо розробку продуктів планово, не руйнуючи процеси, які показали свою ефективність до війни.

Із початком війни моя професійна діяльність набула певних змін. Вже роками насиджена позиція у фітнес клубі все більше і більше з часом набридала і хотілося змін. Я почав робити ці зміни перед війною , але вони не були такими кардинальними як після приходу війни на території України.

Отож першим ділом я почав із себе. Зрозумів що і як мені краще робити в такий незрозумілий час. Як бути максимально корисним для себе на оточуючих. Я встановив контакт із базою своїх клієнтів. Більшість із них це жінки, які виїхали за кордон. Інша частина – це чоловіки, які залишились. Ми стали тренуватися на вулиці, зали ще були закриті. Паралельно я взяв пару нових клієнтів на онлайн-тренування.

Після відвідування заняття із підготовки до надзвичайної ситуації організованою Міською радою, я встановив контакт з одним із організаторів. Вони запускали біговий клуб в центральному парку на волонтерських засадах і тут я зрозумів, що ось він момент істини, ось, де я можу бути корисним суспільству, яке потребує легкого фізичного навантаження. Пішов туди тренером.

Також з часом приєднався до онлайн-платформи для фітнес тренерів Ukrainian workouts, де будь-хто може зробити донат або ж просто купити серію тренувань, кошти від яких підуть на підтримку українських тренерів. Загалом я став по-іншому мислити та позиціонувати себе із приходом війни. Миру нам!

Ми працюємо як і раніше віддалено. Я із родиною у Миколаєві. Наша дизайнерка ще на початку війни виїхала із Чернігова до Дрогобичу. Копірайтери залишаються у Києві.

Більшість наших клієнтів зараз стоїть на стопі. Але сподіваюся, що найближчим часом почнуть працювати. Здебільшого зараз допомагаємо нашим клієнтам переїхати з російських CRM та ESP на вітчизняні та міжнародні. Поступають запити від компаній, які працюють на американському та європейських ринках.

Однак, зараз, планую зосередитись на розвитку Студії на внутрішньому ринку.

На час воєнного стану надаємо усім клієнтам знижку -20% на всі послуги та 10% від власної виручки направляємо на допомогу постраждалим від російської агресії та ВСУ. До того ж приймаємо участь у акції Дія.Бізнес DO NOT sponsor murder.

Наразі плануємо переговори з декількома популярними міжнародними ESP щодо перекладу їх інтерфейсів українською, щоб вітчизняні компанії мали змогу користуватися якісними digital-продуктами.

Просто ФОП, компанії як такої немає. Основна сфера діяльності - створення інформаційних сайтів з подальшим заробітком на рекламі (прямій, контекстній, CPA).

До 2022 року створював лише сайти російською та українською мовами. Відповідно основний дохід отримувався від російських та українських рекламодавців. Тож з початком війни Росії проти України все стрімко полетіло вниз.

З рекламодавцями з країни агресора стало неможливо працювати (як через законодавчі обмеження, так і з моральної причини). Українським рекламодавцям стало не до реклами. Наприклад, в одній з основних ніш, з якими працюю, кілька рекламодавців мали виробництва тільки під Києвом. Звісно, виробництва зупинилися і ще не відомо, чи взагалі цілими лишилися.

Нема виробництва→ нема товару→ нема реклами. Навіть якщо виробничі потужності вціліли, то після нашої перемоги у війні знадобиться час, щоб все запрацювало як раніше.

З іншого боку, не все настільки погано. Наприклад, якщо 24 лютого дохід від AdSense впав в 15 разів, то зараз йде ріст, досягнуто майже 30% від показників, які були до повномасштабного російського вторгнення.